Після загибелі Карла Сміливого його донька, 19-річна Марія, несподівано стала спадкоємицею величезної території — від сучасної Бургундії у Франції до Фландрії та Нідерландів, а відтак і однією з найбільш бажаних наречених у Європі. ЇЇ відмова сину короля Франції та вибір Максиміліана Австрійського призвів до двох століть протистояння між Францією та Габсбургами.

Загалом жінка була яскрава: каталася на ковзанах, полюбляла верхову їзду та музику, дресувала соколів, сміливо протистояла французьким зазіханням на свої володіння і протягом усього життя зберігала політичну першість. Жила швидко, але померла молодою: їй було лише 25, коли під час полювання вона впала з коня та зламала спину.

До кінця життя Максиміліан описував її як Велику Даму, її портрети та навіть замовляв лицарські романи, що мали оспівувати їхнє кохання та шлюб. Це спрацювало: дуже швидко в її ідеалізований образ, який порівнювали із земним втіленням Діви Марії, став однією з улюблених тем європейських митців.